Експлуатацією, обслуговуванням і ремонтом автомобілів зайняті десятки тисяч спеціалістів. Однак провідною професією автомобільних господарств є професія водія. Він керує автомобілем і усуває в дорозі незначні несправності.

Основні функції водія: керування рухом транспортного засобу і роботою усіх його механізмів. Він слідкує за справністю всіх механізмів автомобіля, наявністю палива, мастила, води. Водій бере участь в технічному обслуговуванні і ремонті автомобіля, ліквідує несправності, які виникають у дорозі. Дуже важливо, щоб водій пасажирського автомобільного транспорту вмів працювати з людьми.

Водій повинен знати: призначення, будову, взаємодію і принцип роботи основних механізмів, приладів і деталей автомобіля, правила дорожнього руху, основи безпеки руху, основні параметри роботи автомобіля, ознаки, причини і головні наслідки несправностей та способи їх усунення, вплив кліматичних умов на безпеку водіння автомобіля, методи попередження дорожньо-транспортних пригод, прийоми надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках, правила обкатки автомобілів.

Водій повинен вміти: керувати автомобілем, буксирувати причепи, заправляти автомобілі пальним, мастильними матеріалами, оформляти шляхові документи, перевіряти технічний стан автомобіля перед виїздом, усувати дрібні експлуатаційні несправності.

Діяльність водія пов’язана з великим нервовим напруженням і вимагає особливої волі та вміння керувати своїми почуттями. Зберігаючи контроль над собою в критичних ситуаціях, проявляючи кмітливість, вольова людина здатна активізувати психічну діяльність, перебороти труднощі, перемогти страх і в результаті прийняти єдине правильне рішення і уникнути дорожньо-транспортної пригоди.

На сьогоднішній день автомобільний транспорт – одна з найважливіших галузей народного господарства України. У загальній транспортній системі нашої країни автотранспорту належить велика роль. Практично жодне промислове підприємство, будівництво, підприємство сільського господарства, зв’язку не може обійтися без послуг автомобільного транспорту.

Боротьба за продовження життя автомобілів, утримання їх у належному технічному стані, безпека роботи водіїв, надійність експлуатації – у всьому цьому велика роль належить слюсарю з ремонту автомобілів — провідної особи в технічній службі автотранспортних підприємств. Щоб автомашина запрацювала, її потрібно зібрати, налагодити, відрегулювати і випробувати, у процесі експлуатації — обслуговувати і ремонтувати. Все це – справа слюсаря. І чим складніша машина, тим вища кваліфікація слюсаря. Це одна з важливих професій, тому що, якими б не були досконалими інструменти, завжди буде потрібна людина  з “розумними” руками. Внаслідок збільшення з року в рік кількості різноманітних автомобілів, ускладнення виробництва автомобілебудування і автосервісу необхідні висококваліфіковані кадри. Тому потреба у спеціалістах з ремонту автомобілів буде постійною і, оволодівши цією професією, можна легко працевлаштуватися в різних автопідприємствах, фірмах автосервісу, автокомбінатах, автопарках, і навіть відкрити свою справу.

Професій у наш час стає все більше. Та серед найсучасніших, модно-престижних ніскільки не втрачається значення однієї з почесних професій на землі – покликання ростити і  збирати  хліб.

З початку заснування нашого закладу основною професією була професія тракториста, механізатора, хлібороба.

Перелічити усі обов’язки тракториста нелегко. Для нього протягом цілого року є робота. У тракторі втілилась споконвічна мрія хлібороба – знайти собі надійного помічника у нелегкій селянській праці.

Трактор не просто виконує якусь одну роботу. Поєднуючись з іншими сільськогосподарськими машинами і знаряддями, він щоразу перетворюється: з плугом він орач, з причепом – транспортний засіб, з комбайном – збиральна машина. Трактор сіє, вносить добрива, жне, викачує воду, прокладає траншеї, корчує дерева, обслуговує ферми… Крім цього, він бере безпосередню участь у збиранні різних сільськогосподарських культур. Усе, що вирощено у полі, повинно бути зібрано в короткий термін, і тракторист – найактивніший учасник цього процесу.

Професія  механізатора  з  плином  часу  зазнає  великих  змін,  збагачується  новими рисами.  Сьогодні  ручна  праця  зведена  до  мінімуму,  її  замінили  потужні  трактори  і  с/г машини.

Ефективність  сільськогосподарського  виробництва  неможлива  без  застосування сучасної  сільськогосподарської  техніки,  яка  б  забезпечувала  в  автоматичному  режимі дотримання  всіх  необхідних параметрів  технологічних процесів:  обробітку  ґрунту,  посіву, догляду за рослинами та збирання врожаю сільськогосподарських культур.

Висококваліфікований  механізатор –  це  освічений  працівник,  який  має  ґрунтовні знання з будови, правил експлуатації та обслуговування тракторів  і  сільськогосподарських машин, досконало виконує всі технологічні операції.  Все  більше  сільськогосподарська  техніка  обладнується  електронними  засобами контролю  за  технологічним  процесом  та  роботою  вузлів  і  механізмів  машин.  Комбайни  і трактори  обладнані  бортовими  комп’ютерами  для  збирання  і  обробки  інформації  з відповідних  датчиків.  Тому  сучасний  механізатор  повинен  не  тільки  досконало  знати техніку, але і бути обізнаним в комп’ютерних технологіях.

Зважаючи на кліматичні умови та родючі чорноземи, якими багата наша держава, майбутній  економічний  розвиток  України  тісно  пов’язаний  з  розвитком  сільського господарства.  Тому  сміливо  можна  сказати,  що  професія  механізатора  є  однією  з найперспективніших  робітничих  професій,  яка  на  даний  час  і  в  майбутньому  буде користуватись великим попитом на ринку праці.

Одна із солодких професій, яку здобувають учні в ліцеї – кондитер.

Старовинне латинське слово”кандидор” означало не солодких справ майстер, як в наші дні, а професійного роздільника страв, що подаються на бенкеті, – мистецтво, якому древні римляни надавали дуже велике значення.

Кондитерське мистецтво виникло і отримало найбільший розвиток в Італії, у Венеції, лише з появою цукру у кінці 15 – початку 16 ст.

Араби – найдревніші кондитери (цукор відомий з 850 року).

В наші дні бути кондитером означає займатися кондитерським мистецтвом, виробляти різні маніпуляції з солодкими стравами.

Хто з нас не любить солодке? Будь-який святковий стіл ніколи не обходиться без торту або якої-небудь випічки. На полицях кондитерських магазинів красуються такі зовні апетитні кондитерські вироби, що навіть якщо людина не голодна, у неї з’являється бажання спробувати цю красу.  Робота кондитерів дуже цікава і творча, адже потрібно так випекти торт, а тим більше його прикрасити, щоб людині дуже захотілося його спробувати. Ось саме тому кожен хороший кондитер повинен мати фантазію і художній смак. Кондитер має бути фізично витривалий, тому що він працює цілий день стоячи. Також у нього має бути певний талант в приготуванні виробів по рецепту, адже усім відомо, що з однакового набору продуктів дві різні хазяйки приготують одну і ту ж страву різну за смаком. У кондитера має бути розвинений тонкий смак і нюх, а також смакова пам’ять. А ще він повинен мати хороший окомір, тому що зазвичай нарізка тістечок з одного великого пласту тіста відбувається на око і тільки потім зважується.

Оволодівай кондитерським мистецтвом у нашому закладі, стань досвідченим кондитером і створюй неперевершені смачні шедеври!

Професія кухаря існує стільки, скільки існує людство: годувати людей завжди було і буде затребуваним заняттям. І хоча кожен з нас в змозі приготувати що-небудь їстівне, перетворити блюдо в шедевр може тільки професійний кухар.

Як зробити кухарське мистецтво справою всього життя, і що потрібно знати, щоб зробити кар’єру кухаря?

Це тільки на перший погляд робота кухаря здається простою, ніби достатньо вивчити потрібні рецепти і робити з їх допомогою весь час одне й те саме. Безумовно, професія кухаря вимагає, щоб професіонал дійсно знав безліч рецептів, але цього недостатньо – він повинен придумувати свої власні!

Крім цього, кухарі повинні знати все про продукти, про способи їх обробки, про терміни і правила зберігання, про технологічні процеси приготування їжі. Але перш за все кухар повинен бути художником, людиною мистецтва – тільки тоді його страви перетворяться на шедеври.

Отримай цю професію в нашому закладі!

Майбутні кухарі вивчатимуть кулінарію, технологію кондитерських виробів, санітарію, гігієну при роботі з продуктами. Викладачі та майстри виробничого навчання навчать учнів готувати всілякі страви: від закусок до гарячих страв, навчать розбиратися, який зовнішній вигляд повинна мати страва, який колір і запах.

Будь-яке теоретичне навчання передбачає практику. Майбутні кухарі проходять практику в закладах громадського харчування: кафе, барах, ресторанах, їдальнях. Практикуючись, учні отримують необхідні навички і набувають досвіду в кухарському мистецтві, придивляються, як працює шеф-кухар закладу.

Якщо ви хочете стати справжнім кухарем, то повинні спочатку вирішити, чи хочете присвятити цьому все життя, тому що мистецтво приготування їжі, як і всяке інше мистецтво, вимагає повної віддачі.

Офіціант – працівник підприємств громадського харчування, що обслуговує відвідувачів в ресторанах,  кафе.

Історія виникнення професії

Професія офіціанта одна з найдавніших. На фресках єгипетських пірамід зустрічаємо зображення людей, які подають їжу на стіл фараону. Напевно, це були перші офіціанти.

Сьогодні професія стала дуже поширеною, адже жоден ресторан, кафе чи бар не може обійтися без офіціанта. Святкування знаменних дат, прийоми поважних гостей, підписання угод передбачає спілкування за урочистим столом і неможливе без офіціантів, які беруть активну участь в обслуговуванні трапези.

Функції офіціанта

підготовка приміщення, до зустрічі клієнтів: отримує посуд і столові набори у метрдотеля, сервірує столи;

оперативне обслуговування відвідувачів;

ознайомлення відвідувачів з меню;

прийом і виконання замовлень, сервіровка столу;

складання меню для банкетів;

прийомів, доставка замовлених страв до столу;

розрахунок з відвідувачами, збір використаної посуди.

Робоче місце офіціанта

Специфікою професійної діяльності офіціанта є те, що вона не піддається істотній механізації та автоматизації, основна частина робочих операцій виконується без застосування технічних засобів, тобто з використанням ручної праці.

Професії вимоги до працівника:

фізична витривалість;

легко і вільно вступати в контакти з різними людьми;

за всіх обставин бути ввічливим, тактовним;

приємним у спілкуванні;

акуратність;

високий рівень сприймання, уважності, доброї пам’яті, розвинутого загального інтелекту та внутрішньої культури.

Перспективи зайнятості:

Завдяки створенню розгалуженої мережі державних і приватних кафе, ресторанів, барів, казино, що найбільш сконцентровані у великих містах та туристичних центрах, потреба в офіціантах існує постійно. Працюючи на підприємствах громадського харчування, він може оволодіти й іншими професіями, наприклад, буфетника, бармена, метрдотеля.

Ризик безробіття – мінімальний і пов’язаний, перш за все, з недостатньою кваліфікацією та досвідом роботи.

Суміжні професії:  буфетник, продавець продовольчих товарів, продавець-комерсант, продавець-касир, метрдотель, кухар, бармен.