“Добрий сміх не б’є, не мучить,
А на світі жити учить,
тим то бажаний для всіх…”
/П. Глазовий/
Достовірно невідомо, як і в якій країні з’явився День сміху. Але сьогодні це вже не так важливо, оскільки 1 квітня вважається загальновизнаним святом гумору та веселощів. Існує безліч версій щодо походження Дня сміху. Деякі вчені стверджують, що вперше це свято відзначали в Англії; інші вважають, що Батьківщиною самого веселого свята є Франція чи Мексика. Не виключено, що в період зародження свята День сміху відзначали в честь весняного рівнодення. Святкування цієї події обов’язково супроводжувалося веселощами, жартами і розіграшами. Також існує версія про те, що поява Дня сміху пов’язана з реформуванням календаря 16 століття, після якого новорічні свята починалися 25 березня і закінчувалися 1 квітня. У сучасній варіації свята День дурня супроводжується незмінними розіграшами, жартами і комедійними виступами. У цей день прийнято влаштовувати фестивалі гумору. Найвідоміший серед них є Одеський фестиваль.
З давніх-давен український народ теж славиться своїм гострим словом. Українці обдаровані незрівняним гумором, який визначається невичерпністю веселого та дотепного, що переливається всіма відтінками сміху, відсвічує легкою і добродушною посмішкою, виграє лукавим жартом, дошкуляє гострою колючою сатирою, або бринить гірким сміхом крізь сльози.
Перечитайте твори “чарівників сміху”- І. Нечуя-Левицького, П. Глазового, О. Вишні, О. Чорногуза, В. Самійленка, О. Бойка, С. Олійника, вони вчать усміхатися над своїми прикрощами, над своїм супротивником та над своєю злістю.